Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Левонюк С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Левонюк С. М. Еколого-гідрохімічні особливості трансформації якості питних підземних вод під впливом техногенних та неотектонічних факторів (на прикладі бучацько-канівських водозаборів Східної України) [Електронний ресурс] / С. М. Левонюк, І. В. Удалов // Пошукова та екологічна геохімія. - 2018. - № 1. - С. 30-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pteg_2018_1_8
| 2. |
Удалов І. В. Трансформація якісного складу питних підземних вод центральної частини ДДАБ [Електронний ресурс] / І. В. Удалов, С. М. Левонюк // Геохімія техногенезу. - 2019. - Вип. 2. - С. 46-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2019_2_7 Запропоновано сучасний концептуальний підхід до вивчення еколого-гідрогеологічної трансформації якісного складу питних підземних вод бучацько-канівського водоносного комплексу центральної частини Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну у поточних природно-техногенних умовах. Проведено раціональне комплексування показників, які характеризують геологічні, еколого-гідрогеологічні та неотектонічні умови даної території. На базі цього встановлено та досліджено природні та техногенні чинники погіршення якості вод цільового комплексу на сучасному етапі. Виявлено просторово-часові закономірності змін хімічного складу досліджуваних вод протягом періоду активного комплексного техногенного впливу на геологічне середовище регіону (1960 - 2015 рр.). Встановлено основні елементи-забруднювачі цих вод, із розподілом їх на глибинні та поверхневі за генезисом. Визначено елементи-індикатори, що характеризують трансформацію якісного складу підземних вод. Простежено динаміку до збільшення їх вмісту у процесі довгострокової експлуатації на близько 20 потужних міських водозаборах території досліджень. На базі даного підходу розроблено заходи для стабілізації хімічного складу вод на водозаборах у межах даної території, що експлуатують бучацько-канівський водоносний комплекс. Обгрунтовано методичний підхід до прогнозування змін екологічного стану підземних вод під впливом встановлених еколого-гідрогеологічних чинників. Запропоновано заходи екологічно безпечного використання підземних вод на стратегічно важливих водозаборах у межах регіону. Надано рекомендації як для діючих, так і для перспективних водозаборів.
| 3. |
Стрілець Є. С. Оцінка ступеню обводнення покладів за допомогою малогабаритної гідрогеологічної сепараційної установки [Електронний ресурс] / Є. С. Стрілець, С. М. Левонюк, Д. К. Німець, В. В. Самойлов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Геологія. Географія. Екологія. - 2014. - № 1098, Вип. 40. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhG_2014_1098_40_10
| 4. |
Левонюк С. М. Особливості підрахунку запасів питних підземних вод на об’єктах нафтогазової промисловості (на прикладі Тимофіївського, Машівського та Яблунівського родовищ) [Електронний ресурс] / С. М. Левонюк, Т. І. Шум, Н. П. Прожога, І. Б. Чернявська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Геологія. Географія. Екологія. - 2015. - Вип. 43. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhG_2015_43_10
| 5. |
Левонюк С. М. Гідрогеологічна захищеність бучацько-канівського водоносного комплексу центральної частини ДДАБ від можливого техногенного забруднення [Електронний ресурс] / С. М. Левонюк // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Геологія. Географія. Екологія. - 2017. - Вип. 47. - С. 191-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhG_2017_47_27
| 6. |
Левонюк С. М. Комплексна геоекологічна оцінка захищеності питних підземних вод [Електронний ресурс] / С. М. Левонюк, І. В. Удалов // Вісник Одеського національного університету. Серія : Географічні та геологічні науки. - 2018. - Т. 23, Вип. 2. - С. 111-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_geo_2018_23_2_10
| 7. |
Левонюк С. М. Гідрогеохімічний підхід до визначення флюїдопровідності тектонічних порушень [Електронний ресурс] / С. М. Левонюк, І. М. Фик // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2022. - № 3. - С. 58-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2022_3_8 Вивчено механізм міграції глибинних флюїдів крізь тектонічні порушення до вищезалягаючих відкладів для цілей як оптимізації видобутку вуглеводнів на виснажених газоконденсатних родовищах, так і екологічно безпечного використання питних підземних вод зони активного водообміну. Це є дуже актуальним наразі, особливо з огляду на виявлення флюїдопровідних тектонічних порушень на газоконденсатних родовищах Дніпровсько-Донецької западини пізньої стадії експлуатації. Розглянуто цю тему з двох діаметрально різних ракурсів. По-перше, міграція вуглеводневих газів тектонічними порушеннями до вищезалягаючих покладів нафти і газу, що розробляються. Рядом дослідників обгрунтовується можливість відновлення запасів на старих виснажених газоконденсатних родовищах за рахунок перетікання газу з глибоких горизонтів. По-друге, міграція глибинних некондиційних для питних цілей вод крізь тектонічні порушення до зони активного водообміну у межах крупних водозаборів. Встановлено факти значної трансформації хімічного складу питних підземних вод на територіях вразливості цих вод до забруднення глибинними високомінералізованими водами. Запропонований у роботі гідрогеохімічний підхід є одним із інструментів для вирішення даних питань за рахунок локалізації зон міграції глибинних флюїдів до вищезалягаючих водоносних комплексів. Апробовано даний підхід на прикладі мережі водозаборів Полтавської міської агломерації, яка є стратегічно важливою для Східної України. Запропоновано провести спеціальні еколого-гідрогеологічні дослідження згідно наведеного у роботі методичного підходу на Шебелинському газоконденсатному родовищі, так як навколо питання відновлення його запасів уже багато років точаться наукові дискусії. Це допоможе забезпечити в майбутньому ефективне розміщення нових свердловин в зонах перетікання глибинного газу.
|
|
|